Жертви пранкерів і покарання за телефонне хуліганство

15

Вислів про «нове» і «забуте старе» для історії пранка абсолютно вірно. Телефонне хуліганство з’явилося, ймовірно, одночасно з телефоном. Однак завдяки широким сучасним можливостям, що дозволяє записати свій «подвиг» і поділитися ним з іншими такими ж жартівниками, цей вид пустощів вийшов на абсолютно новий рівень. Сьогодні жертвами телефонних розіграшів стають люди, що цікавлять широку публіку – поп-зірки, міністри, політики і навіть президенти країн.

Добрий старий пранк, відомий нам з дитинства, досвід якого передавався в нашій країні за допомогою усної народної творчості – анекдотів, зазвичай носив характер незлобивого і досить смішний жарти. Для нього потрібна хороша ідея. Наприклад, Микита Богословський розповів у своїх спогадах про одну своєї дитячої витівки: «В дитинстві, в Ленінграді, я побачив у телефонному довіднику: «АНГЕЛІВ Ангел Ангелович». Набрав номер і ввічливо попросив: «Чорта Чертовича можна?» — на той момент мені це здавалося неймовірно смішно. Мене облаяли, кинули трубку… Пройшло п’ятдесят років, і знову я в Пітері гортаю телефонну книгу, і раптом — як привіт з дитинства: «АНГЕЛІВ Ангел Ангелович»! Ну я, звичайно ж, не відмовив собі в задоволенні. Набрав номер і ввічливо попросив: «Чорта Чертовича можна?» І старечий голос в трубці мені відповів: «ТИ ЩЕ ЖИВИЙ, СВОЛОТА?!!»» Судячи з усього, в доінтернетівську епоху телефонні розіграші існували в різних країнах. В Америці, наприклад, в 1973 році дослідження фольклориста Норін Комод показали, що 90% старшокласників займалися Цим хоча б раз у житті. Втім, за океаном таку популярність цього виду хуліганства пов’язують не тільки з існуючою в нашій країні розхожим думкою про середньому рівні розвитку американців, але і з серіалом «Сімпсони». Один з його героїв регулярно займався телефонними жартами, а кращої реклами для такої розваги і придумати не можна.
Жертвы пранкеров и наказание за телефонное хулиганство
Барт Сімпсон – найвідоміший пранкер Америки Сьогодні пранк «подорослішав» і вважається різновидом молодіжної субкультури, так як жартівники утворюють справжнє співтовариство. Безліч сайтів і груп у соцмережах дозволяють їм координувати свої дії та проводити справжні масові «атаки». Деякі жертви розробляються довго цілими групами пранкерів. Головна мета такого розіграшу – отримати від людини по телефону неадекватну, різку реакцію. Результати стають загальнодоступними і приносять авторам справжню популярність. Пару років тому «зірки» вітчизняного пранка Вован і Лексус навіть вели передачу на НТВ.
Жертвы пранкеров и наказание за телефонное хулиганство
Вован і Лексус – провідні телевізійного шоу «Дзвінок» Налічується близько десятка видів цього своєрідного розваги. Починаючи від повного ненормативної лексики і людської істерії стилю «Хард» до «Пранк-журналістики», спрямованої не на розіграш жертви, а на отримання від неї необхідної інформації, часто недоступною для публікації іншим чином. Є, наприклад, досить витончений за своєю задумом «Дзеркальний пранк», коли жертві прокручується нарізка її ж власних висловлювань з попередніх розмов, і людина таким чином лається сам з собою, не помічаючи цього. Сьогодні опуси «пранк-журналістів» частенько потрапляють на перші шпальти ЗМІ. Серед жертв є справжні зірки шоу-бізнесу Філіп Кіркоров, Борис Моїсеєв, Лоліта Мілявська, Кирило Тлумацький (Децл), Роман Трахтенберг, Дмитро Дібров, Сергій Доренко, Михайло Боярський, Анатолій Вассерман. Політики теж широко представлені: Жак Ширак і Ніколя Саркозі розмовляли по телефону з канадськими жартівниками; Олександр Лукашенко обговорював з сином Януковича» можливість надання політичного притулку для Януковича-старшого і його родини; Міністр спорту РФ Віталій Мутко в телефонній розмові з «Романом Широковым» дізнався про низькі зарплати у російської збірної з футболу і про розпивання футболістами спиртних напоїв перед матчами; президент Туреччини Реджеп Ердоган обговорював плани щодо Росії з «Порошенко і Яценюком», а Михайло Горбачов отримав по телефону вибачення від «Микити Михалкова». Однак одним з найбільш відомих подібних розіграшів стала розмова Елтона Джона з Володимиром Путіним» в 2015 році. Розмовляли, звичайно, про те, що найбільше турбувало маестро – про права сексуальних меншин у Росії. Цей жарт мала несподіваний фінал. Буквально через кілька днів російський президент справді зателефонував художник і попросив не ображатися на телефонних хуліганів. Путін сказав, що готовий зустрітися з співаком і обговорити будь-які питання.
Жертвы пранкеров и наказание за телефонное хулиганство
Елтон Джон – одна з найвідоміших жертв російського пранка Багатьох цікавить питання про можливе покарання хуліганів. Чому вони діють не ховаючись і навіть рекламують самі себе? Справа в тому, що стаття в нашому законодавстві, під яку підпадають дії телефонних жартівників, – це «дрібне хуліганство», і поки вони не починають повідомляти про завідомо неправдивих злочини або теракти, їм не загрожує серйозне покарання. Та й жертви розіграшів не часто звертаються в поліцію. Якщо ж говорити про те, як захистити себе від цієї напасті звичайним людям, то кращим ліками тут вважають здорове почуття гумору і елементарну вихованість. Зазвичай на подібні жарти трапляються люди з завищеною самооцінкою, схильні ображати незнайомих, але дратівливих співрозмовників. Саме від них пранкери отримують неадекватну і, відповідно, цікаву для них реакцію.