Здрастуйте, а Васю можна?

29

Працюю помічником керівника організації. Періодично телефонують різного роду хлоп’ята з якихось безіменних організацій і кажуть, що їм терміново потрібен мій начальник, щоб обговорити інвестиційні пропозиції та портфелі.

Всі такі ділові люди, прям ух, які ділові. Але чомусь ці вкрай серйозні хлопці ніколи не подаються. Коли за душу мого начальника дзвонять представники банків, вони завжди говорять, хто вони є і з якої організації. А ці просто говорять: «Здрастуйте, мені ваш директор терміново потрібен».

Звичайно, я всі ці форекс-клуби не знаю за назвами, але якщо ти чесна людина, тобі не складе труднощів сказати: «Здрастуйте, мене звуть Іван Петров, я з компанії „Бугага-фінанс“, хочу з вашим директором поговорити». Але ні, просто «здрастуйте». І «терміново дайте мені вашого директора».

Не, я розумію, що цих хлопчиків на курсах НЛП або щось в цьому роді вчать, що якщо ти голосно і владно скажеш: «А подати сюди мені Ляпкіна-Тяпкіна цей же момент!» — то все тобі негайно буде. Але немає ж, хлопчики. Ні! Вас таких у моєму журналі дзвінків — штук п’ять-сім за місяць. І я знаю, що мій начальник форекс-клубами не цікавиться. А якщо дзвінок від вашого більш успішного колеги, зумів мене вмовити, потрапить до нього, скаже потім: «Черговий божевільний дзвонив, тьху».

І якого, питається, біса я повинна давати вам його особистий стільниковий телефон? Саме, що ні з якого. І від того, що ви прикрикнете, ситуація не зміниться. Навпаки, я про вас ще тільки гірше подумаю. І побачивши ваш номер на визначнику (ви ж розлютилися, але пообіцяли передзвонити пізніше), трубку брати не буду. Ні за що.

Не знаю, на кого така ваша методика спрацьовує, але мене особисто вона вже задовбали.