Їм і так вистачає

32

Знайома працює в приймальні депутата. Місце це магнітом манить клінічних ідіотів всіх мастей. До бабусь, яких сусіди вбивають невидимими променями смерті, звикли давно. Але іноді трапляються фантастичні екземпляри.

Приходить чоловічок і з порога бадьоро заявляє:

— Ви! Терміново передайте телефонограму губернатору!
— М-м-м… А що за телефонограма?
— Ось!

На листку текст приблизно такого змісту: «Губернатору! Терміново! З’явитися в сад Метизник-3 міста N-ска! Урожай гине! Бездіяльність у такий критичний період може призвести до розорення!» — і в такому стилі абзацу три, причому з тексту абсолютно не зрозуміти, що відбувається, який урожай гине, чому і при чому тут взагалі губернатор. Починається обережне усне з’ясування обставин справи. Вимальовується феєрична картина події.

У садовому товаристві був злоЕкшн куватий голова, який одного разу зібрав власників садових ділянок і заявив: «Панове, ми будемо міняти водопровід! Женіть грошики». Пенсіонери масово скинулися, і через деякий час бригада навіть приступила до робіт з демонтажу водопроводу. Але от тільки далі демонтажу справа не пішла. Коли власники садових ділянок стали обурюватися тривалими роботами, з’ясувалося, що голова канув з усіма грошима у безвість. Народ став активно охати і ахати. Особливо відзначилася якась жінка, яка голосніше за всіх кричала, що вона, мовляв, відновить справедливість, і загальними зборами її обрали новим головою. Вона оголосила новий збір коштів на водопровід і, набравши пристойну суму, настільки ж ефектно зникла у заході, по дорозі продавши на металобрухт вже викопані труби старого водогону.

— Виходить, що вас двічі обікрали. Ви в міліцію із заявою зверталися?
— Ні, — відповідає мужик.
— А чому, не підкажете?

Мужичок мнеться, а потім видає дивну фразу, що характеризує весь наш народ:

— Та ну… Незручно якось.