Як курсанти шукали загублену на навчаннях ключову таблицю

20

Продовжуючи тему курсантських навчань, хочу розповісти ще одну кумедну історію, яка трапилася з нашою групою під час таких от польових занять.

Черговий виїзд в поле підходив до кінця. Була дана команда згортатися, перевіряти документи та готуватися до виїзду. Стали перевіряти всі свої документи, в першу чергу шифри. Після нашої перевірки повинен був зайти викладач, перевірити їх особисто і забрати. Все на місці, все в наявності крім однією ключовою таблиці. А та таблиця була розміром з пачку сигарет і виконана на тонкою-тонкою папері. Стали переглядати своє господарство ще раз. Нема, хоч ти трісни!
Ось тут ми стривожилися вже не на жарт. Хоч таблиця і навчальна та реальних відомостей, що становлять державну таємницю, за неї ніхто не передавав, але гриф секретності, між іншим, найвищий у державі, з неї ніхто не знімав. І що накажете робити?
Тут якраз заходить в спецаппаратную наш викладач. Доповіли йому про зникнення. Той відразу ж напружився і спохмурнів. Якщо, не дай Бог, ця таблиця не виявиться, нагорит всім дуже навіть не кволо, але йому в першу чергу. Це серйозне НП.
Стали нишпорити всю спецаппаратную самим ретельним чином. Наш підполковник взявся за справу серйозно. Першим ділом з’ясував, хто і коли бачив цю таблицю в останній раз. З’ясувалося, що працювали з нею зовсім недавно, і після цього кабіну спецаппаратной ніхто з нас не покидав. На вікнах сітки, здути її протягом назовні неможливо. До нас ніхто не заходив. Винести її навіть ненароком ніхто не міг. Вже легше. Отже, вона десь тут.
Як-то я чув від викладачів історію про те, що в аналогічній ситуації в танкової частини через зникнення в танку секретної топографічної карти цей танк довелося розбирати мало не по гвинтику. Розбирати спецаппаратную як-то не хотілося. Значить, треба знайти цю злощасну таблицю.
В черговий раз обнишпорили все, що тільки можна було. Шеф наш з кожною хвилиною мрачнел все більше і більше. Після чергового туру марних пошуків він сів і задумався. А потім раптом каже: «А ну-ка покажіть мені все підошви ваших чобіт». Ми здивовано подивилися один на одного, але команду виконали. І що ви думаєте? У жодного з нас ця сама таблиця акуратно приклеїлася, зараза, прямо до підошви. Та так, що ні краєчка її не було видно. Мабуть, під час збору документів вона благополучно спланувала на підлогу кабіни, де на неї і настали.
Ось так воно буває. До речі сказати, багато років тому зі мною стався аналогічний випадок, ще більш анекдотичний. Але це вже зовсім інша історія.