Я вільний, я нічий

41

Ось вже не питали «дорослих»!

Так, я не буду миритися з тим, що моя думка не настільки важливо, адже бабуся пережила війну і, судячи з склочного характером, ще мене переживе. Так, я буду викидати непотрібні подарунки.

Я буду жити так, як вважаю за потрібне, в будинку, де я не просто прописана, де нотаріально завірена моя частка. І вже точно не буду рахуватися з думкою аноніма з інтернету.

Дорослі, до вашого відома, на те і дорослі, вони вправі самі вирішувати, що робити, а що ні. Що приймати в подарунок, а що викидати. Чи це крик обурення з приводу застарілих поглядів на життя? Так вони у всіх рано чи пізно виявляться застарілими, дорогенька. Але заїдати мій вік я так само не дозволю, як не стану заїдати вік своїх дітей.

А скаржитися на життя — банальна людська слабкість. Сподіваюся, і мені, і іншим анонімам ви це милостиво дозволили.