Суспільство нерівних можливостей

34

Мігранти не хочуть вчити мову, говорите? Ай, які вони нехороші.

Дорослих людей, які вже досягли чогось у житті посадили за парти і змушують вчити аналог «мама мила раму» або «мене звуть Вася, я живу там-то». Самим вчителям це все нафіг не треба, вони відпрацьовують зміну і думають лише про те, як би скоріше закінчити. Дивно, правда, що при таких розкладах у вас в групі, вчитель німецької, такі результати? Адже ви не хочете визнати, що зацікавити учнів — це ваш прямий обов’язок, що це ви повинні придумати, як це зробити, з урахуванням їх особливостей. Не, ну навіщо? Вам дали затверджену програму, ви по ній та шпарите.

Вас шокують звички і звичаї іммігрантів, але при цьому ви абсолютно ігноруєте той факт, що вони доклали неймовірних зусиль, просто, щоб опинитися поруч з вами. Спробуйте ви самі пройти той шлях, що пройшли вони: не в комфортабельному кріслі літака або автобуса, а в кузові вантажівки, часто пішки, цілодобово без їжі і води, при постійній загрозі життю та здоров’ю. Ну невже хоча б за це вони не заслуговують поваги, а?

І не допомоги їм насправді потрібні, а можливість використовувати наявні у них знання і досвід для самовираження. Суспільство намагається відкупитися від них подачками, але при цьому ставить перед ними купу бар’єрів, фактично змушуючи їх бути неробами, злодіями і гвалтівниками. Ну не вони такими народилися, зрозумійте вже ви, нарешті. Не буде така людина долати стільки перешкод, якщо рівно тим же можна займатися у себе на батьківщині.

Все, чого я чекаю від вас, «цивілізовані» ви мої — це визнання простого факту, що іммігранти вам необхідні виключно в якості рабів, безсловесної худоби, людей другого сорту, як би ви це не називали. Ось найголовніша причина вашої ненависті до них: їх категоричне небажання взяти на себе цю роль. Їх віра в деклароване суспільством рівність можливостей для всіх, незалежно від кольору шкіри та ін

Ось чому їм не можна, скажімо, відкрити торговельну точку для своїх же побратимів. Адже абсолютна більшість їх як раз дуже добре вміють торгувати. Все, що потрібно — це позбавити їх від контролю держави, дати їм можливість платити посильну «данину» і вони дуже скоро стануть самодостатні! І мову вивчать, якщо побачать у тому потребу, якщо ви будете залучати їх у свої справи, ділитися тим, що є у вас цінного. А як ви хотіли-те, на халяву знову?

А так виходить, що багато хто бачить в іммігрантах насамперед конкурентів: у боротьбі за клієнтів, за роботу, за жінок в кінці кінців. І всіляко намагаються цю конкуренцію придушити: мовляв, я ж тут народився, чому це я повинен змагатися з цими. Та тому, рідна, що це змагання на благо суспільства. А твоє лежання на печі і самозамилування: «Ах, який я правильний-цивілізований», — йому на шкоду.

Зрозумійте це нарешті.