Спринтери-первонахи

67

Де б не перебував термінал оплати — в торговому центрі, якому-небудь вестибюлі, закуточке, навколо панує мертвецький тиша. Але варто тільки почати рух у бік терміналу, виймаючи з кишені купюру, і конкуренти тут як тут.

Ну ті, хто вибігають незрозуміло звідки зі спринтерською швидкістю і угвинчуються в півметрову простір, що залишився між мною і терміналом, з переможним поглядом «я перший» — я зазвичай встигаю відступити. Але от варто почати набирати реквізити оплати, як за спиною тут же матеріалізуються особистості, буквально дихають в потилицю і розглядають через моє плече, що ж я там таке роблю. Неймовірно бісить. Особливо цікаві «випадково» отримують ліктем під дих.