Найсмішніші приколи с усього світу

Я помітила, що просте слово «дякую» останнім часом атрофувалась, пішло з лексикону і стало настільки рідкісним у вживанні, що можна заносити його в Червону книгу.

Якось недавно дружина Солженіцина попросила Путіна серйозно взятися за любов дітей до літератури... Ну, ви вже зрозуміли, про що я, так? Багато дорослі вже в курсі, що тепер 11-й клас повинен успішно скласти твір, щоб отримати допуск до ЄДІ.

Сексизм, говорите? Що ж, давайте поговоримо про сексизм. Ні в одній кампанії, де я працював, я не бачив, щоб на одній посаді, з однаковими обовязками і з однаковими результатами жінка отримувала менше.

Не так давно я звільнилася з одного держустанови, де відбувалося рівно те, про що писав у своїй задолбашке роздратований обманом здобувач. Обіцяючи золоті гори, зручний графік, соцпакет і зарплату, на ділі через місяць-другий змушували співробітників жити на роботі 24 години на добу, платили половину від обіцяного, відмовлялися відпустити в законну відпустку взагалі без підстав, а то й викидали на вулицю без запису в трудовій.

Задовбали позитивісти в «західних компаніях». Так, у чужий монастир не ходять зі своїм статутом. Але навіщо доводити все до маразму?Задовбали позитивісти-підлеглі.

Як же мене дістали орендодавці! Живемо разом з чоловіком, моєю мамою та донькою. Ми працюємо, бабуся — по господарству та на посади няні. Іноді ми з чоловіком знімаємо квартиру або номер у готелі, щоб побути удвох.

Ох, як мене задовбали люди, які не вміють розмовляти! Ви думаєте, я зараз про немовлят? Про іноземців? Про німих? Ні, я зараз про наших співвітчизників.

Мене задовбали одна вигадана книга. Імя цій книзі — «Некрономикон». Те, що її ніколи не існувало в природі, мені здається зрозумілим і доведеним: Лавкрафт при житті безліч разів повторював, що і сам «Некрономикон», і його автор — не більш ніж вдала вигадка.

Нещодавно я закінчила університет і влаштувалася на свою першу роботу. Мені пощастило влаштуватися за улюбленою спеціальністю, але при цьому я виконую деякі секретарські обовязки.

Мене задовбали знавці. Ні, не ті, що суботніми вечорами відповідають на питання по телевізору, а ті, що вважають себе цінителями мистецтва і законодавцями гарного смаку в останній інстанції.

Мене задовбали агресивна реклама там, де це не потрібно. Звичайно, реклама в цілому повинна бути. Та хоча б для того, щоб оплачувати безкоштовний перегляд кіно в інтернеті і роботу тих людей, які ці відеотеки поповнюють і містять.

Шановний автор історії «Романтики з великої дороги», уявіть собі, особисто я чудово можу поставити себе на місце людей, які вам зовсім не шкода, то пак бомжів.

Я працюю адміністратором магазину будівельних і оздоблювальних матеріалів.— У вас виходить 40 штук, але ми возимо тільки коробками по 16. Тобто у вас виходить або 32 штуки, або 48.

Ранок, дитячий майданчик. Сиджу на лавці, чекаю свою опаздывающую дівчину. Поруч — жінки з дітьми. Четверо сидять на лавочці, їх діти грають у пісочниці, одна гуляє віддалік з зовсім маленькою дитиною.

Мені ось дуже цікаво, а як люди, що закликають інших бути готовими і морально, і матеріально до народження дітей будуть визначати цю саму горезвісну готовність, щоб не зламати людське життя?

Гарний літній вечір. Я зайшов в магазин, взяв морозиво і трохи цукерок для хлопців і сів біля дитячого майданчика. Але тут на майданчик зайшов ротвейлер з сусіднього двору з бажанням накласти купу.