Менше знаєш — міцніше спиш

16

Дозвольте представитися — я той самий товариш, який ігнорує щорічні медогляди і всіляко від них ухиляється. Чому? Та тому що я, як і будь-яка інша людина в нашій країні, маю право нічого не знати про стан свого здоров’я.

Так, я не хочу знати величину свого артеріального тиску, рівень гемоглобіну і гостроту слуху та зору, мені нецікава моя ємність легень, а також те, що там всередині. А найбільше я не хочу, щоб все це знав мій роботодавець. Бо відсторонення працівника від роботи за медичними показаннями йде завжди з точним зазначенням діагнозу — а це вже медичної таємницею пахне, не знаходите?

Припустимо, у мене на медогляді виявили рак. І що? Я зобов’язана бігти лікуватися? Немає. Я зобов’язана звільнитися? Немає. Так для чого мені ця інформація?

Компенсації, говорите? Два роки тому я послизнулася на ганку нашого улюбленого установи і зламала руку. На наступний день я вийшла на роботу — навіть лікарняний не брала, боляче треба. І таких людей тисячі.

Задовбали лізти співробітникам у всі природні отвори без мила. Дайте спокійно працювати. І хворим — теж.