Хлопчик, який дивився на вовка

19

Взялися судити мультики? Давайте, згадуйте все те, на чому ви самі виросли.

«Ну, постривай!» — мультик про розбишаку-вовка, який курить, лабузниться перед ментами і можновладцями, штовхає сміттєві відра, лізе на будівництво, краде машини, ламає чуже майно і займається спробами нанесення шкоди іншому персонажу. Скільки тут статей кримінального та адміністративного кодексу — порахуйте самостійно. І 90% ефірного часу саме вовк в кадрі, а не паїнька зайчик. Про зайця взагалі за фактом нічого не відомо: ніби спортсмен, ніби співає непогано так за квіточками доглядає, хоча при цьому перерізати страхувальний канат у підвішеній люльки не гребує. І заодно подивіться на покоління, яке виросло на цьому мультику: хуліганство, сраколизи, заискиватели, палять і інші класичні «вовки» з мультика складають превалююча більшість нашого суспільства. Ах так! Там до всього іншого немає жодного жіночого персонажа в головній ролі (свиню на тлі на пляжі ми вважати не будемо, та й то роль другого плану).

Ну, а якщо вам потрібен хеппі-енд з любов’ю, романтикою і позитивними героями — «Зачарована» вам в допомогу. Історія полумультяшная, полуфильм, класика диснеївській мультиплікації з рожевими мріями, співом дуетом і рожевими соплями, яка розбивається про сучасні реалії світу. Але там співають багато, так. Дісней ж класичний.

Ну, а щодо висновків, які зробить дитина — у цивілізованих сім’ях прийнято дивитися дитячі мультики з кимось дорослим, а після перегляду обговорювати їх. Та — да-да — промовляти, які висновки зробив дитина, підштовхувати його до потрібних висновків, а не до того, що ви там побачили. Бо якщо не обговорювати, то вовк — хулігани, звичайно, але раз він постійно фігурує на екрані, значить, з нього приклад треба брати — ось те, що сприймає дитина. Ну, і бажано дивитися мультики всією сім’єю, тоді і жінка-мати чогось своїм жіночим сприйняттям зрозуміє, і чоловік-батько — своїм чоловічим, і дитина — своїм дитячим. У підсумку це дуже класний спосіб розширити межі свого шаблону безболісно. Але для цього потрібно обговорювати і розмовляти. І не приторно-америкосскими шаблонами з їх «як ти думаєш, що далі станеться?», і не криком з матом, наїздами і наказами, а розмовляти.

А задовбали ті, хто знову і знову продовжує чесати під одну гребінку.