Дурень ти, боцман, і жарти в тебе дурні

16

За кілька минулих місяців почула я від своїх хороших знайомих кілька дуже схожих по суті історій.

Андрій — інструктор в школі водіння. Їхав якось з молоденькою дівчинкою за кермом, і довелося їм потрапити в довгу, ледве пересувається колону машин. Крім того, скориставшись нагодою, дорогу їм спробував перебігти якийсь особливо прудкий пішохід. Андрій з незворушним виглядом сказав: «Тут переходу немає, не пропускай його». Дівчинка послухалася і зовсім не стала пригальмовувати. Всім пощастило — пішохід відбувся лише переляком. Дівчинка кинула кермо і вдарилася в сльози. Андрій відразу спітнів від усвідомлення того, що відповідав би при менш вдалому результаті саме він — інструктор, дав точне вказівку учениці. Яка сидить за кермом третій раз в житті, усіма зусиллями намагається їхати рівномірно і не заглохнути, і абсолютно не усвідомлює, балбеска, що її вчитель все життя жартував серйозним голосом.

Ірина в цьому році вперше повела в дитячий сад свого трирічного сина. Через місяць їй видали для заповнення анкету, в якій серед інших питань про уміннях і тонкощах виховання малюка був і такий: «Як ви зазвичай караєте дитину за провини?» Ірина гигикнула і написала: «Тільки хардкор, тільки ремінь». Потім весь вечір плювалася отрутою — виявляється, ці тупі курки навіть слова «хардкор» не знають, вважають, що вона б’є свого зайчика і викликають на особисту бесіду з психологом в дитячому садку. Мабуть, не останню роль тут зіграло і те, що у юнака був здоровий синець на нозі (катався на велосипеді), а на питання, чи б’ють його будинку, він відповів: «Тільки для профілактики» (а що, мама ж часто так каже).

Михайло у себе в відділі відомий тим, що він єдиний, хто може безконфліктно вести справи з дуже великим і складним для спілкування клієнтом. Звичайно, іноді співробітники тієї організації його сильно дістають, але і зарплата у Михайла вище середнього, багато в чому завдяки саме їм. Всі в курсі, все йому співчувають або заздрять — кому що ближче. Сьогодні він, особливо після неприємної розмови, розіслав по всьому відділу лист: «Будуть телефонувати ЦЦЦ — я на півроку поїхав до Фінляндії». Всі посміялися, крім одного новачка, який не встиг ще й за іменами-то запам’ятати колег, а вже хто там з ким розмовляв півдня за стінкою, і зовсім не зобов’язаний знати. Тому, коли з ЦЦЦ в обідню перерву подзвонили по ще одному питанню, новенький зробив так, як у нього вимагали інструкції — перехопив дзвінок і сказав, що потрібного співробітника найближчі півроку не буде, але він з’ясує, хто ще може з ними працювати, і передзвонить. Тепер у Михайла є догану від керівництва і дуже незадоволений, насторожений клієнт. А все із-за того, що один салага зовсім не розуміє жартів.

Ось саме — не розуміє. І все жартівники вважають, що обділені почуттям гумору ті самі, нерозуміючі, і навіть не розглядають імовірність того, що це вони невдало сострили. Що хамство — і близько не сарказм, що в робочій поштою «маячня» — це «брєд», а не «без смайликів і посміхнутися вже не можуть». Що до багатьох словами, як до приколу, можуть поставитися лише найближчі люди. Задалбывают, чесно.